Перемишлянська районна рада new

81200, вул. Привокзальна 3, м. Перемишляни, Львівської обл.
тел.: +38 (0263) 2-11-46, факс: 2-16-57
perem_rada@peremrda.gov.ua

Новини району

Робота сезонних/тимчасових працівників: які особливості

15.07.2020

 

Як правило, переважна більшість працівників працевлаштовується на постійну роботу. Однак виникають і ситуації, за яких роботодавець має лише тимчасову потребу в певному працівникові або коли робота виконується не постійно, а протягом сезону, через що її виконавець потрібен також лише на цей період. Чи відрізняється прийняття на роботу тимчасових і сезонних працівників від постійних та як оплачувати їх працю та тимчасову непрацездатність, розглянемо в статті.

Тимчасовими вважаються працівники, яких прийнято на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців (п. 1 Указу № 311). Списку тимчасових робіт не встановлено, а отже, тимчасовий працівник може виконувати:

– будь-яку роботу, для виконання якої його працевлаштовують на строк до двох місяців;

– конкретну роботу, передбачену для посади тимчасово відсутнього працівника. При цьому тимчасовий працівник приймається на роботу на тих самих умовах, на яких працює тимчасово відсутній працівник.

Написання працівником заяви

Особа, яка працевлаштовується, незалежно від її тривалості, має написати заяву про прийняття на роботу. Вона складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна чи тимчасова). Також якщо працівника приймають на тимчасову роботу, він має вказати в заяві причину чи підставу для таких нетривалих трудових відносин.

Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, зобов’язаний пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.

Укладення строкового трудового договору

Оскільки із сезонними та тимчасовими працівниками трудові договори укладають або на визначений строк, встановлений за згодою сторін (п. 2 частини першої ст. 23 КЗпП), або на період виконання певної роботи (п. 3 частини першої ст. 23 КЗпП), це означає, що такі трудові договори є строковими.

Дуже важливо правильно обчислити строк трудового договору. По-перше, слід пам’ятати, що трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 Указу № 310) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.

По-друге, потрібно правильно визначити останній день роботи, тобто дату звільнення. Керуватися слід нормами частини третьої статті 2411 КЗпП, згідно з якою строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Внесення запису до трудової книжки

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємства, в т. ч. тимчасових і сезонних працівників. Отже, в тижневий строк після прийняття на роботу тимчасового або сезонного працівника кадрова служба повинна зробити запис у його трудовій книжці. Підставою для внесення запису про прийняття на сезонну або тимчасову роботу слугуватиме наказ керівника підприємства.

Оплата праці

На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві.

Як і постійним працівникам, оплата праці за виконану тимчасовим або сезонним працівником місячну чи погодинну норму праці (обсяг робіт) має проводитися не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП).

І для тимчасових, і для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Зважаючи на Список № 278, більшість сезонних працівників одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками. Це, зокрема, працівники, які виконують роботи в сільському господарстві, лісовій промисловості, переробній галузі тощо. Натомість сезонні працівники санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку, як правило, одержують оплату за відпрацьований час.

Для тимчасових працівників не встановлено жодних закономірностей щодо застосування погодинної чи відрядної форми оплати праці: все залежить від того, на якій посаді чи за якою спеціальністю вони тимчасово працюють. Однак якщо працівника приймають на тимчасову роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника, то оплата його праці здійснюється на умовах, встановлених для такого тимчасово відсутнього працівника.

 

Так, на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України "Про відпустки", сезонним працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу.

Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави, передбаченої п. 2 ст. 36 КЗпПУ, - закінчення строку. При цьому днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи.

Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість такої роботи перевищить шість місяців, трудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на не визначений строк.